Здорові нирки для всіх.

Віртуальна виставка ''Здорові нирки для всіх.''

(До Всесвітнього дня нирки)

Всесвітній день нирки відзначають у світі щорічно кожен другий четвер березня ( 14 березня у 2024 році). Цей день проводиться з 2006 року за Глобальною ініціативою World Kidney Day з метою привернути увагу до проблем пацієнтів із хронічними захворюваннями нирок та підвищення їх життя, а також необхідності покращення ранньої діагностики та профілактичної роботи з профілактики захворювань ниркових хвороб. Україна вперше приєдналась до відзначення Всесвітнього дня нирки в 2008 році.

Часто хвороби нирок розвиваються внаслідок підвищеного артеріального тиску, діабету, зайвої ваги чи куріння. Найчастіше це відбувається непомітно аж до важкої форми. Виявити їх можуть звичайні аналізи  крові та сечі, а запобігти їхньому розвитку – прості правила щоденного життя.

   Відділ медичних наук підготував для вас  поради, які допоможуть вам краще дбати про здоров’я своїх нирок.

                                         Запрошуємо до перегляду!

Федір Петрович Трінус – один із фундаторів української фармакології.

  25 лютого 2024 року виповнюється 100 років від дня народження Федора Петровича Трінуса (1924–2013) – видатного українського фармаколога і токсиколога.

  Відділ медичних наук до 100-річчя від дня народження підготував віртуальну виставку «Федір Петрович Трінус – один із фундаторів української фармакології».

  Федір Петрович був провідним ученим у сучасній українській фармакології та токсикології. Основний напрям робіт – проблема механізмів дії судинних засобів. Багатопланові дослідження в цьому напрямку знайшли своє відображення у докторській дисертації (1965) та в багатьох публікаціях. У 70-х роках під керівництвом Ф. П. Трінуса набуває подальшого розвитку один із розділів токсикології –  антидотологія. На основі фундаментальних досліджень було визначено перспективні шляхи пошуку засобів фармакотерапії інтоксикацій, розроблено і впроваджено в медичну практику оригінальні антидотні засоби – антиціан і фіцілін, а також створено раціональні схеми лікування інтоксикацій, розроблено нову класифікацію антидотів. Трінус Ф. П. проводив роботи по вивченню тонких механізмів дії та пошук протипухлинних засобів серед алкіляторів та інших класів хімічних сполук, дослідження з фармакології нестероїдних протизапальних засобів.

З 1987 року завідував відділом Інституту фармакології і токсикології Академії медичних наук України. У різні роки очолював Українське наукове товариство фармакологів, Республіканську проблемну комісію «Фармакологія», Міжвідомчу секцію Академії наук і МОЗ України із лікарських препаратів, був головним токсикологом України, головним науковим співробітником Державного фармакологічного центру, заступником голови та членом президії вченої медичної ради МОЗ України, членом-кореспондентом трьох академій наук, членом редакційної ради двох журналів, членом Спеціалізованої ради при Інституті фармакології та токсикології Академії медичних наук України.

Запрошуємо до перегляду!

Володимир Веніамінович Фролькіс – епоха науки про довголіття.

Час – головне багатство, яке має людина.

                                                В. Фролькіс

27 січня виповнюється 100 років від дня народження Володимира Веніаміновича Фролькіса (1924–1999) – видатного українського фізіолога та геронтолога.

Він був провідним ученим у сучасній геронтології та віковій фізіології, академіком Академії медичних наук України, академіком та віцепрезидентом Національної академії наук України, членом Нью-Йоркської академії наук, доктором медичних наук, професором, заслуженим діячем науки і техніки України, керівником експериментального сектору і лабораторії фізіології Інституту геронтології АМН України та відділу біології старіння.

Основний напрям робіт – вивчення механізмів старіння, вікової патології, пошук засобів подовження життя.

 Запрошуємо до перегляду віртуальної виставки.

Віртуальна виставка:«Щоб бути здоровим, потрібно мати силу характеру.»

6 грудня відзначається 110 років від дня народження Миколи Михайловича Амосова, (1913–2002) – одного із найвідоміших у світі кардіохірургів, талановитого вченого, основоположника біокібернетики в Україні, академіка Національної академії наук України (1969) та Академії медичних наук України (1993), засновника та директора Інституту серцево-судинної хірургії, письменника, громадського діяча.

Також Микола Михайлович є автором системного підходу до здоров’я (“метод обмежень і навантажень”), робіт з геронтології, досліджень з питань штучного інтелекту та соціальної інженерії.

Запрошуємо до перегляду віртуальної виставки.

Віртуальна виставка: Вірусні гепатити

Щорічно 28 липня відзначається Всесвітній день боротьби з гепатитами. Вірусні гепатити становлять серйозну проблему для системи охорони здоров’я через їх широку поширеність (особливо серед окремих груп населення), особливості шляхів передачі (контагіозність вірусних гепатитів В та С більша, ніж ВІЛ), складність діагностування (поширеність безсимптомного перебігу хвороби, обмежений доступ до тестування), негативні наслідки розвитку хвороби (цироз печінки, гепатоцелюлярна карцинома) та низький рівень усвідомлення населення щодо наслідків захворювання.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я вірусним гепатитом B або C інфіковані 325 млн. осіб у всьому світі і щорічно від нього вмирає 1,4 млн. чоловік. За рівнем смертності дана інфекційна хвороба стоїть на другому місці після туберкульозу, а число людей, інфікованих гепатитом, в 9 разів перевищує кількість ВІЛ-інфікованих.

Україна належить до країн із середньою поширеністю гепатитів. Однак, за результатами моніторингу груп ризику інфікування вірусом гепатиту С, захворюваність серед них значно перевищує середньосвітові показники та сягає 40-60% контингенту. Щорічно в країні реєструється 11-14 тисяч нових випадків вірусних гепатитів.

Детальніше...

Болюх Борис Афанасійович - світило вінницької медицини

18 червня 2022 року виповнюється 85 років з дня народження доктора медичних наук, професора, завідувача кафедри променевої діагностики, променевої терапії та онкології Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова Бориса Афанасійовича Болюха.

Інтелігент, патріот України, пошановувач рідного слова, він передає у спадок своїм послідовникам, студентам, учням не лише професійні знання, значний досвід, мистецтво хірурга-онколога, а й любов до рідного краю, української мови та культури, стоїть на сторожі збереження розвитку інтелектуального потенціалу своєї нації. Людина небайдужа до історії рідного краю, Борис Афанасійович досліджує витоки свого роду, намагається залучити до пошуків коріння роду своїх земляків.

Окрім високої фахової майстерності вченому притаманна неупереджена громадська позиція. Болюх Б.А. – активний член та один із засновників громадської організації Конгресу Української інтелігенції Вінниччини.

Вітаємо зі славним 85-річчям, сердечно зичимо міцного здоров’я, щасливих років життя, подальших творчих та наукових успіхів, бадьорості та усіх земних благ. Упевнені, що до цих щирих побажань приєднуються тисячі врятованих ним людей.

До дня народження видатного вченого фахівці відділу медичних наук підготували віртуальну виставку «Болюх Борис Афанасійович – світило вінницької медицини».

Запрошуємо ознайомитися!

Детальніше...

Книжкова виставка: Бехтерєв - класик неврології і психіатрії (До 165-річчя від дня народження)

Володимир Михайлович Бехтерєв (1 лютого 1857 - 24 грудня 1927, Москва) - видатний російський лікар-психіатр, невропатолог, фізіолог, психолог, засновник рефлексології і патопсихологічного напряму в Росії, академік. У 1907 заснував у Санкт-Петербурзі психоневрологічний інститут, нині носить ім'я Бехтерєва. 

Детальніше...

Видатний український фізіолог

28 січня 2022 року виповнюється 120 років від дня народження видатного фізіолога XX століття, доктора біологічних наук, ученого-експериментатора, засновника  клініко-фізіологічних  методів, академіка АН УРСР  Євгена Борисовича Бабського.

 Основні праці науковця присвячені вивченню моторики травного тракту, загальної фізіології нервової системи, хімічним факторам збудження, механізмам м’язового скорочення, нервовому регулюванню та іонним механізмам автоматії серця, обміну  речовин  міокарда в різні фази серцевого  циклу, медичній електроніці  та кібернетиці, історії фізіології. Він є автором перших підручників з фізіології для педагогічних, медичних вишів та університетів.

До ювілею вченого фахівці відділу медичних наук підготували віртуальну виставку «Видатний  український  фізіолог». Запрошуємо ознайомитися.

Детальніше...

Проказа: що відомо про хворобу

30 січня відзначається Всесвітній день допомоги хворим на проказу.

Основним девізом цього дня є боротьба з дискримінаційним ставленням до людей, хворих на проказу, надання їм усіх прав і можливостей для повноцінного життя, соціально-економічної реадаптації в суспільстві.

За даними ВООЗ, щорічно у світі реєструють 230 тисяч нових випадків лепри. Хвороба трапляється на всіх континентах, найпоширеніша у країнах Африки, Азії, Центральної та Південної Америки.

До Всесвітнього дня допомоги хворим на проказу відділ медичних наук підготував віртуальну виставку.

Запрошуємо до перегляду.

Детальніше...

Ганс Сельє - творець вчення про стрес

Ганс Сельє (26 січня 1907, Відень - 16 жовтня 1982, Монреаль) - видатний канадський ендокринолог австро-угорського походження, лікар, основоположник учення про стрес, біолог зі світовим ім’ям, патофізіолог, директор Інституту експериментальної медицини і хірургії (з 1976 року Міжнародний інститут стресу) у Монреалі. Протягом майже п’ятдесяти років розробляв проблеми загального адаптаційного синдрому й стресу. Творець учення про гіпофізарно-адреналову систему.

До 115-річчя від дня народження видатного вченого фахівці відділу медичних наук підготували віртуальну виставку «Ганс Сельє — творець вчення про стрес». Запрошуємо ознайомитися!

Детальніше...