Автори: Гайструк Наталія Анатолівна, Павлікевич Анна Владиславівна, Гайченя Інна Олександрівна, Нугзар-Петре Чиаберашвiлi, Суліна Анастасія Ігорівна, Гайструк Анатолій Віталійович
Текст статті

    Історія людства насичена різними видами пандемій та епідемій. Кожного століття перед людством виникає певні труднощі з незнайомою інфекцією: який збудник, як лікувати, які методи профілактики. Пандемія COVID – 19 – це випробування нашого століття. Коронавірусна хвороба являє собою важку поліорганну патологію, яка крім респіраторних і серцево–судинних проявів вливає на функцію центральної нервової системи, змінюючи психоемоційний стан людини. Поєднання системної інфекції, вірусного ейротропізму та стресу з навколишнього середовища полегшують та стимулюють розвиток психоемоційних розладів, які посилюють перебіг пандемії і представляють значну терапевтичну проблему. Стрімко поширюючись планетою та загрожуючи здоров’ю і життю мільйонів людей коронавірус фактично підпорядкував життя на Землі новітнім безпрецедентним правилам. Серед великої кількості карантинних обмежень також мало місце закриття спортивних закладів та заборона проведення спортивних змагань, в тому числі Олімпійських ігор. Велика кількість спортсменів залишились без повноцінних тренувань, без змагань та у ізоляції. Також не потрібно виключати дію самого збудника на організм людини. Це все вплинуло на фізичну та психологічну форму тих, хто присвятив своє життя спорту та спортивним досягненням.
Два роки безперервних досліджень науковці довели що збудник COVID–19 вражає не тільки органи та системи, а й має вплив на психоемоційну сферу життя. Саме психологічні розлади можна віднести до постковідних наслідків, що потребують корекції та покращення якості життя. Тому виникла необхідність у створенні методів діагностики, профілактики та лікування тривожно-депресивних розладів.