Аби вистояти у разі інфікування коронавірусом, єдина надія - наш імунітет. Підступність SARS-CoV-2 у тім, що він може за деяких обставин обернути покликану захищати нас імунну систему проти нас самих.
Коронавірус - як і будь-який вірус - це не більше, ніж оболонка навколо генетичного матеріалу та кілька протеїнів. Аби розмножуватися, йому потрібна жива клітина, від якої він би живився. Якщо вірус оселився на клітині, вона робить усе, що заманеться "загарбнику": копіює інформацію, об'єднується з іншими клітинами, виділяє речовини.
Однак ця діяльність вірусу не залишається непоміченою. Упродовж лічених хвилин вмикається імунітет людини: кровоносними судинами і лімфатичними каналами на місце тривоги прибувають гранулоцити, фагоцити і клітини-кіллери, які борються з вірусом. Їх підтримують численні плазмові протеїни, які або виступають медіаторами, або й самі долучаються до знищення вірусу.
Для нейтралізації багатьох вірусів і бактерій вистачає вже цієї першої реакції імунної системи. Підвищення температури тіла - один із проявів захисної реакції організму.
Як проявляє себе імунна система?
Одна з підгруп сигнальних протеїнів, які зазвичай виділяють інфіковані клітини, - це інтерферони. Попередник нинішнього коронавірусу - SARS-CoV-1, спалах якого був 2003 року, - вочевидь, пригнічував виділення одного з цих інтерферонів і таким чином уповільнював імунну реакцію. Поки незрозуміло, чи має таку саму властивість нинішній SARS-CoV-2.
Ліки проти автоімунних захворювань
У деяких випадках хвороби COVID-19 імунна реакція взагалі зашкалює і починає вражати здорові клітини. Тому лікарі нині випробовують ліки, які можуть пригнітити надмірну реакцію імунної системи. Ці ліки вже відомі з лікування автоімунних захворювань. Найбільшою головоломкою у протидії коронавірусній хворобі є баланс між корисними і надмірними діями імунної системи. Саме на цьому мають зосередитися на даному етапі дослідження, вважає Ахім Герауф (Achim Hörauf), директор Інституту медичної мікробіології, імунології і паразитології при університеті Бонна.
З деякою затримкою в часі включається набутий імунітет. У кожного це відбувається по-різному і залежить від того, що кожен із нас пережив і з якими збудниками мав справу в минулому. Наш організм запам'ятовує антитіла, які він формував раніше. Тому, вочевидь, у тих, хто перехворів на COVID-19, буде імунітет до цього коронавірусу. Це означає, що протягом певного періоду заразитися знову буде неможливо. Це вже підтверджено експериментами на людиноподібних мавпах.
"За наявною в нас інформацією, повторно заразитися тим самим збудником неможливо", - каже Ахім Герауф. Так само ті, хто вже перехворів на COVID-19, більше не розповсюджують вірус. Можлива лише інфекція іншими вірусами групи SARS або MERS.
Чи надовго вистачає набутого імунітету?
Погана новина полягає у тому, що невідомо, як надовго вистачає набутого імунітету. Ахім Герауф виходить з того, що імунітет зберігатиметься близько року. Протягом цього періоду кожен контакт із вірусом викликає реакцію, яку можна порівняти зі щепленням, - імунітет "освіжається" і подовжується. "Вірус абсолютно новий, тому ні в кого немає на нього імунної відповіді", - пояснює імунолог. Пожиттєвий імунітет він вважає малоймовірним. Він виробляється лише проти вірусів, які надовго затримуються в організмі і дають йому таким чином можливість дуже близько із ним "познайомитися". Оскільки йдеться про РНК-місткий, а не ДНК-місткий вірус (РНК - рибонуклеїнова кислота, ДНК - дезоксирибонуклеїнова кислота), він не може надовго затримуватися в організмі людини.
Імунолог із Гейдельберга Штефан Моєр (Stefan Meuer) прогнозує, що новітній коронавірус, так само, як і всі віруси, у майбутньому зазнає мутацій. Він припускає, що це відбудеться через 10-15 років. "Одного прекрасного дня набутий імунітет вже не матиме значення, оскільки тоді прийде вже інший коронавірус. Сформований в організмі захист вже не допоможе, адже вірус буде настільки змінений, що антитіла на нього вже не діятимуть. Тоді не допоможе і щеплення", - застерігає фахівець.
Як можна скористатися антитілами імунної системи?
Деякі науковці вже збирають плазму людей, які побороли інфекцію SARS-CoV-2, і подекуди лікують із її допомогою хворих на COVID-19. Відбувається пасивна імунізація. Перші дослідження показують позитивний результат, однак поки вони не були репрезентативними через невелику кількість піддослідних.
В ідеалі до пасивної імунізації вдаються тоді, коли власний імунітет пацієнта вже розпочав захисну реакцію проти вірусу, каже Ахім Герауф. "Що довше можна залишити пацієнта сам на сам з вірусом, перш ніж давати йому захист за допомогою пасивної імунізації, то краще", - каже медик. Він вказує на те, що лише активна імунізація дає довготривалий захист від повторного зараження. Однак, констатує Герауф, проблема у тім, що для такої терапії складно знайти ідеальний момент.
Аби встановити, чи інфікована людина коронавірусом, дотепер проводяться тести за допомогою полімерної ланцюгової реакції (ПЛР-тести). За допомогою ПЛР не можна сказати про відсутність чи наявність РНК вірусу, знатної до розмноження. Цей тест перевіряє лише, чи є в організмі вірус - живий або вже мертвий. Він не може встановити, чи мали ми справу з вірусом раніше і чи сформували проти нього антитіла. Нині дослідники розробляють саме такий аналіз. У Сінгапурі такий тест уже доступний, у США невдовзі очікується початок виробництва. За допомогою даних тестів було би можливо з'ясувати справжні масштаби інфікування коронавірусом, включно із легкими і безсимптомними випадками. Крім того, люди, які вже перехворіли і мають імунітет, могли би допомагати у системі охорони здоров'я на найбільш небезпечних ділянках роботи.
