Ситенко Михайло Іванович (12.11.1885 - 13.01.1940) – видатний український лікар-хірург (ортопед-травматолог), чл.-кор. АН УРСР (1934), засл. діяч науки УРСР (1936), засновник харківської школи ортопедів-травматологів.

Закінчив в 1910 р медичний факультет Харківського університету і був залишений в університеті для підготовки до професорського звання. З 1911 р. працював на кафедрі оперативної хірургії Харківського університету. У 1914-1918 рр. брав участь у першій світовій війні в якості військового лікаря, після чого продовжив роботу на кафедрі. З 1921 р головний лікар, а з 1926 року і до кінця життя директор Харківського медико-механічного інституту, перетвореного за його пропозицією в 1926 р в Український НДІ ортопедії і травматології (з 1940 р. носить його ім'я). У 1930 р. М. І. Ситенко присвоєно звання професора. Одночасно він був організатором і керівником кафедри ортопедії і травматології Українського ін-ту вдосконалення лікарів (1926), заснував журнал «Ортопедія і травматологія» (1927) і був його редактором; був також ініціатором, організатором і головою першого з'їзду ортопедів-травматологів України (1936), який став першим з'їздом за даною спеціальністю в СРСР.

    М. І. Ситенко - автор 60 наукових робіт, в т.ч. Докторської дисертації «О свободной костной автопластике при псевдоартрозах» (1924). Їм розроблено біля 20 оригінальних хірургічних операцій при вроджених вивихах стегна, звичних вивихах плеча, псевдоартрозах. Він успішно працював над проблемами вроджених деформацій опорно-рухового апарату, кісткової пластики, військово-польової хірургії.

  М. І. Ситенко запропонував, розробив і впровадив в практику сучасної охорони здоров'я багато нових прогресивних форм організації ортопедо-травматологічної служби, особливо в промислових районах (Донбасу, Криворізькому басейні, Запоріжжі, Дніпропетровську, Харкові). За його ініціативою було створено мережу периферичних науково-опорних пунктів інституту, система ранніх профілактичних оглядів новонароджених і дітей перших місяців життя, дитячі ортопедичні та трудові профілакторії, травматол. станція, що стала прообразом сучасних травм. пунктів, центр реабілітації в Слов'янську для хворих з наслідками травм і ін.

Джерела:

  1. http://lebedyn.org/2018/02/27/1788/;
  2. http://mevorydoskikharkov.blogspot.com/2016/01/blog-post_20.html