2018 рік

Січень

20  Шалімов О.О. (1918-2006) академік АМН та НАН України (1978), дійсний член Нью-Йоркської Академії наук, доктор медичних наук (1958), професор (1961), лауреат Державної премії СРСР (1985), Державної премії УРСР (1977), Головний хірург МОЗ України.

Відомий учений-хірург. Основні напрями наукової діяльності: хірургічні розробки в гастроентерології, торакальній і судинній патології. Широко відомий у світі своїми роботами в галузі гепатопанкреатобіології. Уперше розробив і впровадив в Україні резекції стравоходу з одномоментною пластикою, резекції печінки, органозберігаючі операції на шлунку при виразковій хворобі, портальній гіпертензії; реконструктивні та пластичні втручання на жовчовивідних протоках, підшлунковій залозі, судинах, а також мікрохірургічні операції (100 років від дня народження).

Лютий

Всесвітній день боротьби проти раку

Міжнародний день стоматолога

11 Всесвітній день хворого

28  Міжнародний день рідкісних захворювань

Березень

1   Всесвітній день цивільної оборони

1  Машковський   Михайло  Давидович (1908 - 2002), видатний  радянський та російський вчений-фармаколог, академік РАМН, Герой Соціалістичної Праці.  Був експертом ВООЗ з якості лікарських препаратів, входив до редколегії медичних журналів. Виданий під його керівництвом довідник "Лікарські засоби"(1959) витримав 15 видань. Серед інших  праць академіка: "Фармакологія антидепресантів", "Ліки XX століття", всього  написав понад 500 наукових робіт, 120 авторських свідоцтв і патентів на винаходи (110 років від дня народження ).

2   Всесвітній день імунітету

6   Всесвітній день боротьби з глаукомою

11 Маньківський  Борис  Микитович (1883 - 1962), відомий  український вчений-невропатолог, академік АМН СРСР, заслужений діяч науки УРСР, один з організаторів  Інституту геронтології АМН СРСР. Був одним із основоположників української школи невропатологів. Написав понад 170 наукових робіт, у тому числі 25 монографій, присвячених різним питанням клінічної неврології та нейроонкології. Першим в країні описав пухлину шишковидного тіла, у світовій літературі - клініку краніофарингіом (135  років від дня народження ).

12   Всесвітній день нирки

18 Коломійченко  Олексій  Сидорович (1898 – 1974),український радянський вчений-отоларинголог, член-кореспондент АН УРСР, організатор і перший директор Інституту отоларингології АМН України, який носить  його ім’я. Автор праць з проблем  новоутворень  лор-органів,  отосклерозу, впровадив у лікувальну практику  операції з відновлення слуху. Створив в Україні наукову школу отоларингології. З 1964 був головним редактором «Журналу вушних, носових і горлових хвороб» (120  років від дня народження ).

21   Всесвітній день людей із синдромом Дауна

21   Всесвітній День сну (третя п’ятниця березня )

21   Всесвітній день Землі

22   Всесвітній день води

24   Всесвітній день боротьби із захворюванням на туберкульоз

27   День нефролога

Квітень

1 Ві́льям Га́рвей  (1578 - 1657), англійський лікар, анатом і природознавець, засновник сучасної фізіології та ембріології.  Створив вчення про кровообіг, описав мале і велике кола кровообігу, що у ті часи було революцією в науці ( 440  років від дня народження ).

2  Всесвітній день поширення інформації щодо проблем аутизму

6 Марзєєв Олександр Микитович  (1883 - 1956), український радянський вчений-гігієніст,  академік АМН СРСР,  заслужений  діяч науки УРСР. Був ініціатором створення та першим директором Київського науково-дослідного інституту комунальної гігієни  (1944-1956), що тепер носить його ім’я (1967). Автор понад 130 наукових праць, в т.ч. першого підручника з проблем комунальної гігієни (1951). Організував перші санітарно-епідеміологічні станції, започаткував в країні дослідження забруднень атмосфери (135  років від дня народження).

7  Всесвітній день Здоров’я

8  Міжнародний день дій проти ГМО

11 Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона.

17  Міжнародний день боротьби з гемофілією

18 - 24 Європейський тиждень імунізації (щорічно)

18  День довкілля (третя субота квітня), Всесвітній день боротьби проти малярії

23 Всеукраїнський день психолога

25 Міжнародний день ДНК

26 День Чорнобильської трагедії (1986)

27 Мощич  Петро  Степанович (1928 – 2006), український вчений, фундатор педіатричної школи та засновник школи дитячих інфекціоністів, лауреат Державної премії України, заслужений діяч науки і техніки. Працював у МОЗ України: на посаді головного дитячого інфекціоніста (з 1968) та головного педіатра  (1971-1989). Був членом  Всесвітньої  асоціації педіатрів. Включений до групи 2000  видатних людей світу XX століття (1998), обраний Міжнародним науковим Комітетом і нагороджений європейським дипломом «100 найкращих професіоналів в медицині» ( 2006) ( 90  років від дня народження ).

28 Всесвітній день охорони праці

Травень

2  Бурчинський  Георгій  Йосипович (1908-1993), український  лікар-терапевт,  доктор медицини, лауреат  Державної  премії України  в  галузі науки і техніки. Основні дослідження - пульмонологія та гастроентерологія, одним з перших в країні застосував  методику  ендобронхіального  введення  антибіотиків. Очолював товариство терапевтів  України, був членом редакційних рад часописів «Врачебное дело»,  «Клиническая медицина», «Терапевтически архив», входив  у редакційну  колегію  «Большой медицинской энциклопедии».  Опублікував  понад  120  наукових  праць, 5 монографій та  підручник  «Внутрішні хвороби» (1977).(110 років від дня народження)

2  Спок  Бенджамін (1903 - 1998),  американський педіатр, автор книги-бестселера  «Дитина і догляд за нею» (1946), в якій виклав свої  новаторські думки про виховання дітей. Він  був  першим  дитячим лікарем, який вивчав психоаналіз з позиції розуміння  вимог  дітей  в сімейних  відносинах. (110 років від дня народження)

5  Міжнародний день акушерства

8  Міжнародний день Червоного Хреста та Червоного Півмісяця

12  Міжнародний день медичної сестри

13  Всесвітній день боротьби з артеріальною гіпертензією (друга субота травня )

17  День пульмонолога

19  Всесвітній день сімейного лікаря

20  Всесвітній день травматолога

20 Трещинський  Анатолій  Іванович (1923 – 2009),відомий  український анестезіолог, основоположник анестезіології, реаніматології та інтенсивної терапії на Україні.  Вперше розробив та застосував анестезіологічне забезпечення хворого під час операцій із штучним  кровообігом. Разом з М. Амосовим створили першу на Україні самостійну кафедру  анестезіології при Київському інституті  удосконалення лікарів  (тепер Національна  медична  академія післядипломної  освіти  імені П. Л. Шупика). Створив наукове  товариство  анестезіологів  (1964),  тепер - асоціація анестезіологів України. Більше  40  років  був  головним   анестезіологом  МОЗ. ( 95 років від дня народження)  

25 Пучківська  Надія Олександрівна (1908 - 2001 ),видатний український офтальмолог,  академік  АМН СРСР (1971), НАН (1992) та АМН України  (1993), міжнародної офтальмологічної  академії (1975), директор Одеського НДІ очних хвороб і тканевої терапії ім. В.П.Філатова (1957-1985).  Була ученицею  академіка В.Філатова, фахівець з пересадження рогівки та лікування опіків очей. Редактор «Офтальмолотического журнала» (1956).(110 років від дня народження)                       

27  Міжнародний день розсіяного склерозу (МДРС)

30  Всесвітній день боротьби проти астми та алергії

31  Всесвітній день боротьби із палінням

Червень

5 Всесвітній день захисту навколишнього середовища

14 Всесвітній день донора крові

17 День медичного працівника (3-тя неділя червня)

26 Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотичними засобами та їхнім незаконним обігом

27 Петровський  Борис  Васильович (1908 – 2004),  російський  вчений-хірург, академік РАМН, організатор охорони здоров’я. Створив та був   директором Всесоюзного  наукового центру хірургії  АМН СССР  (1963-1988). Був організатором та учасником  Пироговських читань. Опублікував більше 500 наукових  праць, в т.ч. 40 монографій. Створив  одну з найбільших наукових  хірургічних шкіл (110 років від дня народження).

29 День заснування Нобелівської премії

Липень

6 Насонова  Валентина  Олександрівна (1923 - 2011), радянський та  російський  ревматолог, академік  РАМН, заслужений діяч науки РФ (1997), директор інституту ревматології (1970-2001), тепер - інститут ревматології  ім. В. О. Насонової РАМН. Автор біля 500 наукових  праць та  9 монографій, присвячених ревматоїдному артриту, остеоартрозу, системному червоному вовчаку та ін.( 95 років від дня народження )

12 Бернар Клод (1813 - 1878), французький лікар, основоположник ендокринології,  доктор медицини,  член-кореспондент  Санкт-Петербургської  академії наук. Заснував Біологічне товариство, був його президентом (1867). Основні наукові праці присвячені  фізіології, найважливіша - «Введення у вивчення експериментальної медицини» (1865)(205 років від дня народження)

16 Білинський  Борис Тарасович (1933), український онколог, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, академік  АН ВШ України, член Нью-Йоркської АН, член Президії  Українського  онкологічного  товариства. Наукові  праці присвячені  онкології,  гематології, імунології.  Автор понад 300  наукових робіт, в т.ч. 11 монографій і 3 підручників.  Є членом редакційних колегій “Acta chirurgica Austriaca”,  “Acta medica Leopoliensia”, “Практична медицина”(85 років від дня народження)

16 Пелещук  Анатолій  Петрович (1913 – 2010 ), відомий  український вчений-терапевт,  професор,  заслужений  діяч науки, лауреат Державної премії УРСР, премій ім. Ф. Яновського та М. Стражеска  НАН України. Створив школу українських нефрологів. Автор понад  300  наукових праць, 16 монографій і  підручників з нефрології, гастроентерології, геріатрії. Одним з перших в країні вивчив особливості захворювань органів травлення у похилому  віці. Був членом редколегії  журналу «Врачебное дело», членом редакційних рад журналу «Терапевтический архив», видавництва «Здоров’я», «Большой медицинской энциклопедии». (105 років від дня народження)

20 Зе́льман Абраха́м Ва́ксман ( 1888 - 1973) — американський мікробіолог. Відкривач стрептоміцину (1943). Лауреат Нобелівської премії з медицини (1952). Американський вчений — виходець з України ародився в с. Нові Прилуки Бердичівського повіту Київської губернії Російської імперії,  нині – Липовецький район Вінницької області). Помер 16 серпня 1973 р. у м. Хаєнісі (США). Заслужив право називатися «одним з найвидатніших благодійників людства». У 1952 році Зельман Ваксман був нагороджений Нобелівською премією з фізіології і медицини «за відкриття стрептоміцину, першого антибіотика, ефективного при лікуванні туберкульозу».  (130 років від дня народження та 45 річниця смерті - 16 серпня).

24 Перемежко   Петро   Іванович (1833 - 1894 ), український гістолог, професор і завідувач кафедри гістології, ембріології і порівняльної анатомії Київського університету Святого Володимира. Був головою Товариства  київських лікарів (1881-1882). Написав декілька розділів  до підручника «Основи до вивчення мікроскопічної анатомії людини і тварин» (1887-1888) (185 років від дня народження)

28  Всесвітній день  боротьби з гепатитом. Був заснований  Всесвітньою асамблеєю охорони здоров’я в 2010 році, проводиться щорічно. 

Серпень

6  Міжнародний день “Лікарі світу-за мир”

8  Міжнародний день офтальмології

9 День святого великомученика Пантелеймона–покровителя усіх лікарів та зцілителя хворих

13  Всесвітній день шульги (лівші)

18 Персіанінов Леонід Семенович (1908 - 1978), відомий російський вчений  акушер-гінеколог,  академік  АМН СРСР, заслужений  діяч науки БРСР, директор ВНДІ акушерства та гінекології  МО3 СРСР  (1967-1978).  Автор  400  наукових  праць, в т. ч. 9 керівництв та 17 монографій, присвячених в основному проблемам акушерського травматизму, анестезіології та реанімації в акушерсько-гінекологічній практиці. (110 років від дня народження).

Вересень

5 Боткін Сергій  Петрович (1832-1889), російський лікар-терапевт, засновник наукової медицини в Російській імперії, громадський діяч. Став першим серед російських лікарів царським лейб-медиком (до того царська сім'я довіряла лише іноземним лікарям). Багато зробив для поліпшення санітарних умов і зменшення смертності, організував перші в країні клінічну та експериментальну лабораторії. Боткін С. П. підкреслював, що при лікуванні треба впливати не тільки на хворобу, а й на організм хворого в цілому. Очолював Товариство російських лікарів. Праці Боткіна С. П. присвячені багатьом питанням (на той час майже не вивченим), зокрема захворюванням серцево-судинної системи, інфекційним хворобам, військово-польовій терапії, ураженням печінки, нирок, вивченню дії лікарських речовин та ін. (185 років від дня народження).

10 Всесвітній день надання першої медичної допомоги (друга субота вересня).

Проводиться з 2000 року щорічно. Ініціаторами проведення були національні організації - члени Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.  

15  Всесвітній день боротьби з лімфомами

15  День фармацевта

17 Чеботарьов  Дмитро  Федорович (1908 - 2005 ), український  вчений-геронтолог,  академік  АМН СРСР, НАН та АМН України. Був директором відкритого в  Києві  інституту  геронтології  АМН СРСР  (1961-1988). З його  ім'ям пов'язаний розвиток геронтологічних досліджень в СРСР та в Україні, створення геріатрії як нового розділу медичної науки й нової медичної спеціальності. Був президентом Міжнародної асоціації геронтологів ((1972-1975).  Написав  понад  400  наукових праць, 10 посібників та 9 монографій.  Його  підручник «Геріатрія в терапевтичній практиці»  був відзначений премією ім. С. П. Боткіна  РАМН (1994)  та премією ім. М. Д. Стражеска НАНУ (1995).  (110років від дня народження)

21  Всесвітній день хвороби Альцгеймера

23  Всесвітній день боротьби з раком грудей

24  Дяченко  Сергій  Степанович (1898  - 1992 ), український  мікробіолог, доктор  медичних  наук, професор,  заслужений  діяч науки УРСР.  Працював в Українському інституті епідеміології та мікробіології (1929-1963), тепер - інститут епідеміології  та інфекційних  хвороб  АМНУ. Вивчав  етіологію  інфекційних  захворювань, механізми імунітету, написав  ряд  наукових  праць  з  історії  української  мікробіології. (120 років від дня народження)

26  Всесвітній день контрацепції 

28  Всесвітній день боротьби зі сказом

29  Всесвітній день серця

29  День отоларинголога

Жовтень

1 Міжнародний день людей похилого віку. День геронтолога.

2 День уролога

2  Міжнародний День лікарів (перший понеділок жовтня)

7 Томілін Сергій Аркадійович (1877 - 1952), український гігієніст, санітарний статистик, демограф та істо-рик медицини. Керував статистикою на Україні в 1918,1922 – 1930 роках. Був видатним вченим санітарним статистиком, опублікував статті з історії гігієни та інших галузей медицини. Автор понад 100 праць, присвячених вивченню стану населення України, питанням поширення венеричних хвороб, дитячої смертності, соціальній медичній профілактиці та ін. (140 років від дня народження )

10 Всесвітній день психічного здоров’я

11 Всесвітній день хоспісної та паліативної допомоги. Всесвітній день проти болю

12 Всесвітній день боротьби з артритом

13 Міжнародний день сліпих , Всесвітній день охорони зору

13 Громашевський Лев Васильович (1887 - 1980),видатний український радянський епідеміолог, академік АМН СРСР, заслужений діяч науки УРСР, Герой Соціалістичної Праці. Розробив вчення про механізми передачі інфекції, оригінальну класифікацію інфекційних хвороб, був організатором системи санітарно-епідеміологічних станцій в СРСР. Основні праці присвячені загальній теорії епідеміології, епідеміології висипного та черевного тифів, холери, дизентерії, епідемічного гепатиту. (130 років від дня народження)

14 Всесвітній день спірометрії та День легеневого здоров’я

14 Всесвітний день працівників держаної санітарно-епідеміологічної служби

16 Всесвітній день анестезіолога

16 День алерголога

20 Всесвітній день боротьби з остеопорозом

20 Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залози

29 Міжнародний день псоріазу

29 Всесвітній день боротьби з інсультом

Листопад

 2 Всесвітній день боротьби з пневмонією у дітей.

 8 Всесвітній день рентгенолога.

10 Коломійченко Михайло  Сидорович (1892 - 1973), український радянський хірург, професор, заслужений діяч науки УРСР. Автор більше 130 наукових праць з хірургії стравоходу, шлунку, підшлункової залози, з невідкладної хірургії. Першим в Україні здійснив складні пластичні операції по створенню штучного стравоходу з тонкої та товстої кишок (125 років від дня народження).

 12 Всесвітній день боротьби з пневмонією.

 14 Всесвітній день боротьби із захворюванням на діабет. День ендокринолога.

 15 Всесвітній День боротьби з хронічною обструктивною хворобою легень (ХОЗЛ).

 20 Всесвітній день дитини. День педіатра.

 24 День пам’яті жертв голодомору.

ЮВІЛЯРИ ЗЕМЛЯКИ

15  Іван Васильович Ганський ( 1927, с.Чернявка Плисківського (нині Погребищенського) району Вінницької області - 1981, м. Бершадь ), організатор охорони здоров’я на Бершадщині. З відзнакою закінчив Вінницький медичний інститут (1957) та розпочав роботу дільничним, а пізніше став головним лікарем Оратівської ЦРЛ. З 1962 року - головний лікар Бершадської ЦРЛ. У 1967 році у Бершаді було засноване медичне училище і І.В. Ганський став першим його директором. Пізніше знову очолював району лікарню (до 1978 року).За цей час були побудовані: стаціонарний корпус ЦРЛ, станція переливання крові, значно зміцнилась матеріально - технічна база усіх лікувальних установ району. І.В.Ганського було наго-роджено знаком «Відмінник охорони здоров’я» та орденом Трудового Червоного Прапору(90 років з дня народження).

Література:

Німчук Л. Шлях,осяяний променями визнання : [ У 2015 році виповнилось 120 років Бершадській районній лікарні ] / Німчук // Вінниччина медична. – 2016. – № 1 / 2. – С.6-7

 

22  Вінницька обласна клінічна лікарня ім.М.І.Пирогова відзначає 100 річний ювілей.

 У 1917 році вона відкрила свої двері перед хворими як лікарня, котра мала лікувати як міських, так і земських хворих.

Ідея її заснування належить Вінницькому Пироговському медичному товариству. Така потреба виникла у зв'язку з тим, що  земська лікарня, яка працювала у Вінниці від 1905 року, фізично була неспроможна задовільнити постійно зростаючу потребу в лікуванні хворих. У квітні 1910 року Подільське губернське земство оголосило про Всеросійський збір коштів на будівництво лікарні в повітовому місті Вінниці. В такий спосіб Вінницькі лікарі вирішили вшанувати пам'ять М.І.Пирогова (у 1910 році виповнювалось 100 років від дня народження цього геніального вченого і хірурга, видатного педагога і громадського діяча).

В листопаді місяці, в день народження М.І.Пирогова у Вінниці розпочав роботу Всеросійський Пироговський з'їзд. На його відкритті виступив один із провідних хірургів краю Людвіг Іванович Маліновський. Свою доповідь він базував на особливому ставленні лікарів краю до імені та наукової спадщини великого хірурга, останні 20 років життя якого були пов'язані з нашим краєм, з маєтком Вишня під Вінницею. Тут він лікував хворих, писав ґрунтовні наукові праці, тут завершився його життєвий шлях. Лікарню збирались побудувати в 3-х верстах від місця його упокоїння і делегатів запросили оглянути місце майбутньої лікарні. На ділянці, яку міська управа безкоштовно передала земству, гості урочисто відкрили пам'ятник Пирогову - велику кам'яну брилу із гіпсовим скульптурним бюстом.

У квітні 1913 року був урочисто закладений перший камінь майбутньої лікарні, а влітку 1914 року на ділянці вже височіли 5 перших корпусів. Завершити внутрішні роботи не встигли - на заваді стала Перша світова війна. Освячення добудованих корпусів відбулось навесні 1917 року.

Грудень

1  Всесвітній день боротьби зі СНІДом

Всесвітній день невропатолога

1 Кушаковський  Макс Соломонович (1922  - 2002), почесний кардіолог Росії, заслужений діяч науки РФ. Зробив великий внесок в науку та клінічну практику лікування таких хвороб, як аритмії серця, дистрофія міокарду, артеріальна гіпертензія. Автор 17 монографій та 220 статей. Його книги «Клиническая электрокардиография» та «Атлас электрокардиографии» були відзначені преміями АМН СРСР( 95 років від дня народження ).

3  Міжнародний день інвалідів

10 День Нобеля – день вручення новообраним лауреатам Нобелівської премії

11 Всесвітній астма – день

28 Вальтер Олександр Петрович (1817- 1889), російський та український анатом, фізіолог. Засновник і керівник кафедри анатомії Київського Університету (1844–1868), організатор та перший директор анатомічного театру при університеті, одного з найкращих в Європі. Основоположник школи київських анатомів, реформатор викладання анатомії в університеті. Автор найкращого на той час підручника «Курс практичної та прикладної анатомії людського тіла» (1871). Наукові праці присвячені проблемам функціональної морфології, фізіології кровообігу, загальній фізіології. Заснував та видавав власним коштом журнал «Современная медицина» (1860 - 1880), перший медичний журнал України ( 200 років від дня народження ).

ЮВІЛЯРИ  ЗЕМЛЯКИ

20  ЗЕЛІ́НСЬКИЙ Борис Олексійович (1932, с. Мала Чернявка, нині Ружинського р-ну Житомирської обл. –  2001, м. Вінниця) – лікар-ендокринолог. Доктор медичних наук (1972), професор (1974).

У 1956 році після закінчення Вінницького медичного інституту працював на рідній Житомирщині завідуючим райздороввідділом, заступником головного лікаря районної лікарні. У 1968 році Борис Олексійович організував і очолив курс ендокринології при кафедрі терапії, а з 1977 року був незмінним завідувачем кафедри ендокринології, що була організована за його ініціативою і стала першою в Радянському Союзі.

У вересні 1981 року на базі кафедри відкрито доцентський курс факультету удосконалення лікарів. В січні 1986 рік у зв’язку із збільшенням слухачів на факультеті післядипломної освіти кафедра була перейменована на кафедру ендокринології факультету удосконалення лікарів та лікувального факультету. При цьому на факультеті ПДО велась підготовка не тільки ендокринологів, але і терапевтів та педіатрів з усієї України.

Проф. Б.О. Зелінський — автор 10 монографій, співавтор першого в Україні підручника «Ендокринологія» для студентів медичних вузів, 30 методичних рекомендацій для лікарів-практиків із різних питань діагностики та лікування хворих, понад 400 наукових праць. Останньою його працею була монографія у 2 томах «Від симптому до синдрому».

Література:

Памяти Бориса Алексеевича Зелинского  // Проблемы эндокринологии. - 2001. - № 4.- С.48.

Пам'яті Бориса Олексійовича Зелінського  // Ендокринологія. - 2001. - №1.- С.134.

Пам'яті Бориса Олексійовича Зелінського  // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2001. - № 2. -  С. 158-159

До ювілею Бориса Олексійовича Зелінського (1932-2001) // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2012. - № 8. -  С. 92

 

23  Марковський Степан Антонович (1927, Соболівка Липовецького району Вінницької області - 2005, м. Вінниця ),заслужений працівник охорони здоров’я. Після закінчення Вінницького медичного інституту розпочав роботу заступником головного лікаря у Томашпільській ЦРЛ (1957- 1960) , був головним лікарем Шаргородського району (1960-1966), обласного протитуберкульозного диспансеру (1966-1975) , а з 1975 до 1988 року очолював обласний відділ охорони здоров’я. Його заслугою перед охороною здоров’я області була розбудова матеріально-технічної бази медичної мережі. Зокрема, були побудовані: обласна психіатрична лікарня №2, обласний онкологічний диспансер, шпиталь для інвалідів війни, обласна дитяча лікарня, обласний будинок дитини та ін. медичні заклади міста, а також лікувальні корпуси у 17 ЦРЛ, більше сотні дільничних лікарень та сотні фельдшерсько-акушерських пунктів ( 90 років від дня народження).

Література:

Голяченко О.М. Степан Марковський  / О.М.Голяченко // Лікарі Вінниччини . – Тернопіль, 2004. - С.52-54: фот.

23 Зозуля Юрій Панасович (1927, м. Вінниця), всесвітньо відомоий вчений-нейрохірург, академік НАМН України, дійсний член Нью-Йоркської академії наук, двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, лауреат премії ім. О.О. Богомольця, заслужений діяч науки і техніки, відмінник охорони здоров'я, директор Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України (з 1993). Після закінчення Вінницького медичного інституту (1950) працює в Інституті нейрохірургії АМНУ. Основні напрями наукової діяльності: нейроонкологія, вивчення біомолекулярних та генетичних механізмів розвитку пухлин мозку, клінічна патофізіологія мозкового кровообігу, судинна нейрохірургія, проблеми нейротрансплантації, розробка методів хірургічних втручань при різних видах патології головного мозку. Вперше розробив та застосував в нейрохірургії технології лазерної мікрохірургії. Автор 560 наукових робіт, у т. ч. 19 монографій, 25 авторських свідоцтв (90 років від дня народження).

Література:

Юрій Панасович Зозуля, академік АМН України. Творчий шлях та спогади. До 80-річчя з дня народження : биография отдельного лица / АМН України, ДУ "Ін-т нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова АМН України", Укр. асоц. нейрохірургів ; ред. В. І. Цимбалюк. - Київ : УВПК "ЕксОб", 2007. - 208 с. : іл.

Юрій Панасович Зозуля : бібліографія / НАН України ; укл.: Б. Кричун, В. І. Цимбалюк. - Київ : Наукова думка, 2008. - 126 с.

Академіку Юрію Панасовичу Зозулі - 85 років! // Українсь-кий медичний часопис. - 2012. - № 6. - С. 6.