Жителька Черкаської області Алла Костяна під час вагітності звернулася до стоматолога зі скаргою на сильні зубні болі. Видалення нібито хворих зубів спровокувало пухлинне утворення в області верхньої щелепи і майбутню 31-річну маму направили в Національний інститут раку в Київ. Аналізи підтвердили найгірші побоювання лікарів і вказали на страшний діагноз – злоякісну лімфому. На 18-24 тижнях вагітності жінка пройшла два курси хіміотерапії, а вже на 33-й тижня народила здорового хлопчика, після чого завершила запланований обсяг терапії.

     Більшість з нас поняття не мають, що таке лімфома, поки не зіткнуться з цим особисто. Про те, що це таке і як з цим боротися, з нагоди Всесвітнього дня боротьби з лімфомою нам розповіла керівник відділу хіміотерапії гемобластозів Національного інституту раку, міжнародний експерт в області діагностики і лікування лімфом, буд. М. Н. Ірина Крячок.

 

ЛІМФОЦИТИ-ЗРАДНИКИ

     Терміном "лімфома" в медицині називають цілу групу онкозахворювань, при яких уражаються клітини лімфатичної системи. Виникають пухлинні утворення з лімфоцитів, головних клітин імунної системи. Вони проходять кілька стадій дозрівання, а рак може розвинутися на будь-який з них (ось чому у лімфом стільки форм). Первинний осередок захворювання часто дислокується в лімфовузлах або інших органах імунної системи – наприклад, в селезінці, кістковому мозку. Але оскільки лімфоїдна тканина мається на більшості органів людини, злоякісна пухлина може виникнути практично в будь-якому органі. "Аномальні" лімфоцити переміщуються по організму за допомогою крові і лімфи, тому можуть швидко досягати всіх частин тіла. За відсутності спеціального лікування хвороба прогресує і, як будь-яка онкологія, може привести до смерті.

СКЛАДНОСТІ КЛАСИФІКАЦІЇ

     Всі лімфоми поділяють на дві великі групи: ходжкінські і неходжкінські. Обидва види захворювань вражають лімфатичну систему організму, але відрізняються за клінічними проявами, течією, реакції на терапію, характером пухлинних клітин. Найголовніше, що ці групи лімфом лікуються зовсім по-різному. Лімфому Ходжкіна відносять до більш сприятливих варіантів: п'ятирічна виживаність при ранніх стадіях становить близько 90%. Вражає вона найчастіше людей до 30 років і після 60. Виживаність при неходжкінських лімфомах залежить від виду (їх виділяють близько 60), але в середньому становить близько 60%. На ранніх стадіях (I-II) вилікування може досягати 70-80%, а на більш серйозних (III-IV) – всього 20-30%. Захворюваність на неходжкінські лімфоми вище в групі людей похилого віку. При цьому за статистикою неходжкінських лімфом є більш поширеним захворюванням: в Україні в 2013 році були зареєстровані 1300 осіб з діагнозом лімфома Ходжкіна, і 2333 – з неходжкінськими лімфомами.

ХТО РИЗИКУЄ

     На сьогоднішній день достовірно невідомо, які причини призводять до розвитку онкологічних патологій в лімфосистемі. Проте при деяких варіантах лімфом цю причину встановити вдавалося. Наприклад, лімфому з ураженням слизових оболонок може викликати інфекційний збудник хелікобактер пілорі (вона ж викликає гастрит і виразку). А от з іншими варіантами складніше. Багато фахівців вважають, що розвиток лімфом в чомусь залежить від стану імунної системи. Наприклад, спровокувати злоякісну пухлину в лімфатичної системи здатний вірус імунодефіциту (ВІЛ). Сприятливий фон для виникнення хвороби створює тривалий прийом ліків (препаратів, що пригнічують імунну систему), трансплантація органів і тканин, аутоімунні захворювання. Поштовхом до розвитку раку лімфи може також стати вірус гепатиту С. Відповідно, єдина на сьогодні профілактика лімфоми – лікування цих хвороб.

ДІАГНОЗ

    Діагностика лімфоми включає кілька методів. Перш за все це біопсія (хірургічне видалення) ураженого лімфатичного вузла або іншого вогнища. Одночасно проводиться иммуногистохимическое обстеження для встановлення варіанту захворювання. Визначається і поширеність лімфоми: які лімфатичні вузли і лімфоїдні (або не лімфоїдні) органи залучені в процес. Таку інформацію дає кілька видів діагностики. Найпростіший – УЗД черевної порожнини і рентгенограма органів грудної клітки. Складніша і більш точна – комп'ютерна томографія. А найбільш інноваційний метод – ПЕТ-КТ діагностика: визначає не лише місцезнаходження і розміри ураженої зони, але і дозволяє адекватно оцінити ефективність терапії. Оцінюється також загальний стан здоров'я з точки зору протипоказань до лікування і прогнозів.

КОЛИ БИТИ ТРИВОГУ

     Найчастіше перший симптом лімфоми – збільшення лімфатичних вузлів в області шиї, пахвових западин або паху. Втім, можливі й інші симптоми: наприклад, при ураженні тканин легенів з'являються задишка, кашель і синдром здавлювання верхньої порожнистої вени (він проявляється оттека верхньої частини тулуба і утрудненням дихання). Якщо пухлина локалізується в черевній порожнині, можливо відчуття тяжкості в області живота, здуття, біль. Збільшення пахових лімфовузлів може викликати набряк ніг, а поразка спинного або головного мозку – спровокувати постійні головні болі і сильну слабкість. Існують і симптоми загальної інтоксикації: до них відносяться надмірна нічна пітливість, різка втрата ваги, безпричинне підвищення температури до 38 градусів і вище. Симптоми різні, але панікувати і піддаватися іппохондріі теж не варто: просто сходіть до лікаря і перевіртеся.

НЕ СМЕРТНИЙ ВЕРДИКТ

     На сьогоднішній день лікування лімфоми включає два основні методи: хіміо-та променеву терапію. Остання як самостійний метод використовується вкрай рідко, на ранніх стадіях. В основному її застосовують для закріплення результатів хіміотерапії. Сучасним методом лікування залишається також імуно-хіміотерапія (застосування препаратів, вплив яких направлено на пухлинну клітину-мішень і не вражає інші органи і системи). Найефективніше при багатьох варіантах лімфом – поєднання імуно-та хіміотерапії.

     Підходи до лікування лімфом щоразу різні. Наприклад, якщо пацієнт хворий на лімфому Ходжкіна, то на ранніх стадіях при відсутності несприятливого прогнозу можуть призначити всього два курси хіміотерапії з використанням чотирьох препаратів та променеву терапію в невеликому обсязі. У той же час хворим з поширеними стадіями і при неважливих прогнозах ефективними будуть 6-8 курсів хіміотерапії і вісім препаратів. Важливо також дотримання всіх схем лікування: розрахунок доз препаратів, шляхи введення, інтервали між ними.

 http://ukr.segodnya.ua/life/health/kak-raspoznat-limfomu-tehnika-samodiagnostiki-raka-553358.html