25 листопада - 10 грудня Всеукраїнська акція "16 днів проти насильства"

Запобігання насильству в сім’ї

     Тривалий час проблема насильства в сім’ї вважалась прерогативою усталених звичаїв та традицій і залишалася поза сферою правового регулювання. Будь-яке втручання у сімейні стосунки з боку держави та суспільства вважалось порушенням таємниці приватного життя та категорично не допускалось. І тільки в 2001 році у результаті плідної співпраці парламентарів України з активістами жіночого та молодіжного руху України був прийнятий Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» від 15.11.01 - перший серед країн СНД та Східної Європи комплексний нормативний акт, спрямований на запобігання цьо­му соціально негативному явищу. Вищеназваний Закон визначає правові й організаційні основи попередження насильства в сім’ї, органи та установи, на які покладається здійснення заходів з по­передження насильства в сім’ї. Закон набув чинності з 19.03.02р. — через три місяці з моменту його офіційного опублікування.

     Слід підкреслити, що Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» зорієнтований саме на попередження цього негативного явища на його початковій стадії, поки конфлікт між сторонами не призвів до непоправних наслідків. У разі, коли насильство в сім’ї мало місце, члени сім’ї, винні в його скоєнні, притягуються до кримінальної, адміністративної або цивільно-правової відповідальності згідно з чинним законодавством. Насильством в сім’ї, відповідно до статті 1 Закону України «Про попередження насильства в сім’ї», визнаються будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спря­мування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шко­ду його фізичному чи психічному здоров’ю. Таким чином, можна виділити наступні обов’язкові ознаки насильства в сім’ї:

Детальніше...

Виды и формы оказания психологической помощи детям в критической ситуации

      Можно предложить некоторые наиболее эффективные виды и формы работы с детьми от 3 до 18 лет, которые могут стать основой при составлении реабилитационных и психокоррекционных программ.
      Игротерапия.Основной формой работы психолога с детьми, пережившими критическую ситуацию, является использование разного вида игр. Это могут быть игры в образах, игры, основанные на литературных произведениях, на импровизированном диалоге, на сочетании пересказа и инсценировки и т. д.
      Использование образов в игре имеет ряд психологических преимуществ. Создаются наиболее благополучные условия для личностного роста ребенка, изменяется отношение к своему "Я", повышается уровень самопринятия. Этому способствуют ограничения переноса эмоциональных переживаний ребенка, связанных с низкой самооценкой, неуверенностью в себе, беспокойством о себе, уменьшается напряженность, купируется острота переживаний.
      Использование игры как терапевтического средства идет по двум основаниям:
а) игра может быть использована как инструмент для изучения ребенка (классическая психоаналитическая техника, при которой происходит вытеснение желания, замена одного действия другим, отсутствие внимания, оговорки, запинки и т. д.);
б) свободное повторное воспроизведение травмирующей ситуации – "навязчивое поведение".

Детальніше...

Стаття 9. Закона України Про попередження насильства в сім'ї. Центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї

1. Центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї створюються відповідно до законодавства, що регламентує створення закладів охорони здоров'я ( v0038282-04 ). Центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї можуть створюватися в системі діючих закладів охорони здоров'я. 

2. В центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї поміщаються жертви насильства в сім'ї (з їхньої згоди або на їхнє прохання) на підставі рішення медичної комісії центру. Щодо дитини необхідна згода одного з батьків, усиновителів, опікуна чи піклувальника, у разі, якщо вони не зазнали насильства від одного з них, або органу опіки і піклування.

{ Частина друга статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законами N 599-VI ( 599-17 ) від 25.09.2008, N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 } 

3. Жертви насильства в сім'ї перебувають у центрах медико-соціальної реабілітації протягом терміну, необхідного для їхнього лікування та психо-соціальної реабілітації. За їхнім бажанням вони можуть пройти курс лікування та психо-соціальної реабілітації амбулаторно. 

4. Працівники центрів медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї: 

Детальніше...

Стаття 8. Закона України Про попередження насильства в сім'ї. Кризові центри

1. Кризові центри створюються місцевими державними адміністраціями за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань попередження насильства в сім'ї, відповідно до соціальних потреб регіону.

{ Частина перша статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 } 

2. Кризові центри можуть також створюватися органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, благодійними фондами, об'єднаннями громадян і окремими громадянами за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань попередження насильства в сім'ї, і реєструються в порядку, визначеному законом.

{ Частина друга статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 } 

Детальніше...

Допомога без вихідних

     Через різке збільшення кількості дзвінків на Національну «гарячу лінію» з питань запобігання насильству та захисту прав дитини, Центр «Ла Страда-Україна» розширив графік її роботи. Відтепер звернутися до консультантів-психологів Центру, а також отримати юридичну консультацію можна протягом усього тижня, як у робочі, так і у вихідні дні за таким графіком:

Понеділок – субота: з 9.00 до 20.00
Неділя: з 10.00 до 18.00.

Графік консультування юристів також розширився:

Понеділок, середа, п’ятниця, субота: з 9.00 до 12.30
Вівторок, четвер: з 16.00 до 20.00

     Нагадаємо, що зателефонувати на «гарячу лінію» можна за такими номери телефонів:
0 800 500 335 (безкоштовно для дзвінків із стаціонарних номерів телефонів)
205-36-94 (для дзвінків з м. Києва)
386 (безкоштовно для абонентів МТС, Лайф, Київстар)

Детальніше...

Україна приєдналася до акції «16 днів проти насильства»

     З 25 листопада по 10 грудня Україна приєднається до міжнародної акції «16 днів проти насильства», акцент в якій цього року робиться на протистоянні насильству в сім’ї.
     Акція традиційно розпочинається в Міжнародний день боротьби з насиллям щодо жінок, який відзначається 25 листопада, і триває до Міжнародного дня прав людини – до 10 грудня. В усьому світі ця акція відзначається з 1991 року, а наша країна приєдналася до неї з 2001 року.
    Завдання акції – привернути увагу громадськості до актуальної для українського суспільства проблеми подолання насильства в сім’ї; активізувати партнерський рух громадських організацій та державних органів щодо попередження насильства та захисту прав жінок в Україні; сприяти утвердженню ненасильницької ідеології в територіальних громадах та в українському суспільстві в цілому.     

      Дати початку та завершення Акції вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.

Детальніше...

Запобігання та протидія насильству в сім’ї

     Насильство в сім’ї є однією з найбільш розповсюджених форм порушення прав людини. У більшості випадків протиправні дії проти когось із членів родини супроводжуються актами агресії, приниження та жорстокої поведінки. Подібні дії з боку насильника приводять до негативного фізичного, психічного та соціального стану здоров’я постраждалої особи чи кількох осіб, членів цієї родини. Як правило, найбільше страждають від сімейного насильства жінки, діти та люди похилого віку, хоча про останню категорію йдеться дуже мало.
     Протягом тривалого часу в Україні на рівні суспільства проблеми насильства в сім’ї активно не обговорювалися. Правозахисні громадські організації, зокрема жіночі, стали не тільки ініціаторами захисту жертв насилля, а й спонукали державні органи влади до формування необхідної законодавчої бази щодо розширення державної систему захисту потерпілих від насильства.
     Верховною Радою України 2001 року було ухвалено Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» та Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за вчинення насильства в сім’ї або невиконання захисного припису». Прийняття законодавчої бази у сфері попередження насильства в сім’ї свідчить про винесення цієї проблеми з розряду приватної проблеми родини на державний рівень.
     Практично в усіх регіонах України почали функціонувати спеціалізовані установи для жертв насильства в сім’ї, зокрема кризові центри, центри соціально-психологічної допомоги, спрямовані на надання комплексної психологічної, юридичної, інформаційно-консультативної, соціально-медичної та іншої допомоги, а також, у разі потреби, надають тимчасовий притулок (до 3 місяців), зокрема, жінкам і дітям, які потерпіли від насильства в сім’ї або опинилися в кризовій ситуації. На кінець 2007 року в Україні діяла низка державних організацій, зокрема, 22 центри соціально-психологічної допомоги, 16 центрів медико-соціальної реабілітації жертв насильства у сім’ї, 2 притулки для жінок, 11 дитячих притулків. Послуги потерплим надавали й громадські організації.

Детальніше...

Зміст соціально-педагогічної роботи з неблагополучними сім'ями

     Для українського суспільства є актуальною проблема неблагополучних сімей. Вона вимагає свого розв'язання, оскільки сім'я – найперший фактор соціалізації дитини, від неї залежить, яким буде наше майбутнє, наше суспільство.

     Аналіз чинного в Україні законодавства приводить до висновку, що неблагополучними є ті сім'ї, в яких порушуються права її членів, права людини, порушуються юридичні норми суспільства. Причинами цього можуть бути алкоголізм і наркоманія членів сім'ї, психолого-педагогічна і правова неграмотність, економічні фактори суспільства, хвороби, політична ситуація, насильство щодо членів сім'ї тощо.

     В.М. Шахрай неблагополучні сім’ї поділяє на три групи:

  • превентивні – сім’ї, в яких проблеми мають незначний прояв і знаходяться на початковій стадії неблагополуччя;
  • сім’ї, в яких соціальні та інші протиріччя загострюють взаємостосунки членів сім’ї один з одним і оточенням до критичного рівня;
  • сім’ї, які втратили будь-яку життєву перспективу, інертно уставлені до своєї долі і долі своїх власних дітей.

     Особливе місце у роботі з такими сім’ями належить соціальним педагогам, які “педагогізують” сім'ю та її мікросередовище, створюють педагогічні умови для благополуччя сім'ї, що дозволяє їй набути позитивного соціального досвіду, засвоїти соціальні цінності і організовувати свою життєдіяльність на цій основі.

Детальніше...

Робота соціального педагога з сім'єю, де є насильство щодо членів родини

     Основна цінність демократичного суспільства — це людське життя. Тому робота з сім'єю з попередження в ній насильства щодо членів сім'ї повинно стати одним з напрямків роботи соціального педагога. Між тим зараз маємо інспекторів райвно і громадських інспекторів із захисту прав дітей, кримінальну міліцію у справах неповнолітніх і службу у справахнеповнолітніх, у коло обов'язків яких входить профілактична робота з неблагополучними сім'ями. Але ми не маємо системи попередження насильства в сім'ї, супроводу сімей, де є насильство, діти і батьки не знають своїх прав і обов'язків, що спричиняє насильство в сім'ї, але не знімає відповідальності за його наслідки.

     Таку роботу сьогодні здійснює за власною ініціативою в Україні американський «Проект Гармонія», який проводить навчальні семінари для працівників державної соціальної сфери і силових структур з цієї проблеми; міжнародний гуманітарний центр «Розрада», який проводить навчальні семінари для психологів і соціальнихпедагогів, видає і розповсюджує з метою інформування дітей і батьків буклети і брошури з прав дитини, членів сім'ї, проводить психологічні консультації; Дитячий Християнський фонд, який на своїх семінарах для психологів, працівників кримінальної міліції у справах неповнолітніх, викладачів соціальної роботи і соціальної педагогіки, державних службовців, які працюють в соціальній сфері організують навчання з окремих аспектів попередження насильства в сім'ї (усвідомлене батьківство, фостерні сім'ї, психологічна підтримка сім'ї в кризовій ситуації), розповсюджують літературу з цих питань. Існує проект Закону України щодо попередження насильства в сім'ї, який грунтується на світовому досвіді розв'язання цієї проблеми. Отже, необхідні будуть методики роботи по практичній реалізації цього Закону.

Детальніше...

Основні напрямки соціально-психологічної роботи з сім'єю (сімейне консультування)

      Благодійна організація консультативно-реабілітаційний центр «Повернись додому» м.Кіровоград. Одним із напрямків роботи нашого Центру є соціально-психологічна допомога сім'ям клієнтів, що звертаються за нею. Допомогу надають кваліфікований спеціаліст психолог та соціальний педагог.  Для того, щоб клієнту було достатньо зрозумілою дана допомога,- наша команда пропонує ознайомитися насамперед з теоретичними аспектами відповідної роботи.

      Соціальна робота з сім'єю – це особливим чином організована діяльність, направлена на малі групи людей, що потребують соціального захисту і підтримка ззовні. Це один з різновидів соціального захисту населення, основним змістом якого є сприяння, допомога, у відновлення і підтримці нормального функціонування сім'ї. Соціальна робота з сім'єю сьогодні є багатофункціональною діяльністю по соціальному захисту і підтримці, соціальному обслуговуванню сім'ї на державному рівні.

Детальніше...