Нобелівську премію в області фізіології і медицини за 2016 рік присудили японському вченому Йошинорі Осуми за дослідження механізмів аутофагії. Про це Нобелівський комітет повідомив на спеціальній прес-конференції у Стокгольмі.Цьогорічний нобелівський лауреат в царині фізіології або медицини працює в університеті Токіо. Премія йому присуджена за "відкриття та дослідження механізмів аутофагії, фундаментального процесу розпаду та утилізації компонентів клітини".

      Слово "аутофагія" перекладається з грецької як "самопоїдання". Цю концепцію вчені почали розглядати в 1960-х рр., коли вперше виявили, що клітини можуть знищувати власний вміст, уклавши його в мембранний мішок. За допомогою цього мішка цей вміст доставляється в так звані лізосоми для розпаду і утилізації. Прорив в цій галузі зробив саме професор Осумі, який в 1990-і рр. використовував пекарські дріжджі, щоб визначити гени, відповідальні за аутофагію. Пізніше він встановив, що схожі механізми використовують і клітини людського тіла.

    Таким чином клітини знищують власні пошкоджені органели. Крім того, в процесі аутофагії клітина отримує поживні речовини і енергію, необхідні їй для подальшого функціонування. Порушення процесу аутофагії спостерігаються у людей при хворобі Альцейгемера. Крім того, вивчення цього процесу може допомогти з'ясувати природу виникнення хвороби Паркінсона і хвороби Хантінгтона.

     Нагадаємо, минулого року Нобелівську премію з фізіології і медицини розділили троє вчених – одну половину отримали в рівних частинах Вільям С. Кемпбелл (США) і Сатоши Умура (Японія) за відкриття нових способів лікування захворювань, викликаних хробаками-паразитами, другу отримала Юю Ту (Китай), яка відкрила новий спосіб лікування малярії. Роком раніше нагорода дісталася американському вченому Джону О'Кифу і норвезькій парі дослідників Мей-Брітт і Едварду Мозеру за відкриття клітин мозку, які складають систему позиціонування тіла в просторі.

      Зазначимо, що за весь період існування Нобелівської премії з фізіології та медицини (з 1901 року) вона була присуджена 107 разів, включно із премією за 2016 р. 38 разів вона діставалася одному вченому, а у всіх інших випадках премію ділили між собою кілька дослідників. Серед лауреатів до сьогоднішнього дня було всього 12 жінок. Ніхто ще не отримував Нобелівку в області медицини більше одного разу, хоча в інших областях науки такі прецеденти були. Всього до сьогоднішнього дня нагороду присуджували 210-ти дослідникам у галузі медицини. Найчастіше відзначали роботи в області генетики – 48 раз.

     Наймолодшим володарем найвищої наукової нагороди в галузі медицини був канадець Фредерік Бантінг. Він разом з Джоном Маклеодом відкрив гормон інсулін. На момент присудження премії в 1923 р. Бантингу було 32 роки. Найстаршому ж медику, який отримав премію, було 87 років – Френсіс Пейтон Роус в 1966 р. був удостоєний нагороди за відкриття онкогенних вірусів.

https://ua.112.ua/golovni-novyni/nobelivska-premiia-z-fiziolohii-ta-medytsyny-2016-343066.html