1. Загальні положення

1.1. В основу визначення бронхіальної астми (БА) покладена концепція запалення. Бронхіальна астма - хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке характеризується варіабільною зворотньою бронхообструкцією та гіперреактивністю бронхів - підвищеною чутливістю їх до різних подразнюючих стимулів. Основними клітинними елементами запалення являються еозинофіли, опасисті клітини, Т-лімфоцити, макрофаги. Бронхообструктивний синдром при бронхіальній астмі обумовлений спазмом гладкої мускулатури бронхів, набряком слизової, дискринією. Гіперреактивність, як специфічна, так і неспецифічна - основна універсальна патофізіологічна ознака бронхіальної астми, яка лежить в основі нестабільності дихальних шляхів.

2. Діагностика бронхіальної астми

2.1. Клінічні симптоми: 

- Епізодичне свитяче дихання з утрудненнями при видосі 

- Кашель, більше вночі та при фізичному навантаженні 

- Епізодичні свистячі хрипи в легенях 

- Повторна скованість грудної клітини 

- Симптоми здебільшого погіршуються вночі і пробуджують хворого. 

 Симптоми виникають та погіршуються при: 

- фізичному навантаженні 

- вірусній інфекції 

- впливі алергенів (харчових, свійських тварин, домашнього пилу, пилку рослин)

- палінні - перепаді зовнішньої температури 

- сильних емоціях (плачу, сміху) 

- дії хімічних аерозолів 

- прийманні деяких ліків (нестероїдних протизапальних , бета блокаторів).

 2.2. Порушення показників зовнішнього дихання: 

- Бронхіальна обструкція: зменшення пікової об'ємної швидкості видиху (ПОШвид) та об'єму форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1) 

- Збільшення добової варіабельності ПОШвид та ОФВ1 

- Висока зворотність бронхіальної обструкції (підвищення більш, ніж на 15 % ПОШвид та ОФВ1 в фармакологічних пробах з бета2-агоністами короткої дії).

 2.3. Алергологічне дослідження: 

- Алергологічний анамнез 

- екзема, сінна лихоманка або родинний анамнез БА чи атопічних захворювань 

- Позитивні шкіряні проби з алергенами 

- Підвищений рівень загального та cпецифічного Ig E

 2.4. Гіперреактивніть бронхів: 

Позитивні провокаційні тести з: 

- гістаміном-алергенами та інгаляційними хімічними сполуками 

- фізичним навантаженням.

 3. Клінічна класифікація БА по ступеню важкості.

3.1. По ступеню важкості бронхіальна астма класифікується на основі комплексу клінічних та функціональних ознак бронхіальної обструкції. Лікар оцінює частоту, вираженість та тривалість приступів експіраторної задишки, стан хворого в період між приступами, вираженість, варіабільність та зворотність функціональних порушень бронхіальної прохідності, відповідь на лікування. Оцінка функціональних показників для визначення важкості захворювання проводиться в період відсутності епізодів експіраторного диспное. Згідно цієї класифікації стан хворого визначається ступенями важкості бронхіальної астми. Так, виділяється інтермітуюче (епізодичне) протікання; персистуюче (постійне) протікання: легке, середньо-важке та важке. 

 3.2. Ступінь №1 - Інтермітуюча бронхіальна астма 

 3.2.1.Клінічні симптоми до початку лікування: 

  •  Короткочасні симптоми рідше 1 разу на тиждень 
  •  Короткі загострення ( від декількох годин до декількох днів ) 
  •  Нічні симптоми астми виникають рідше 2 разів на місяць 
  •  Відсутність симптомів і нормальна функція легень між загостреннями 
  •  ПОШвид або ОФВ1:
  •  ³ 80 % від прогнозованого значення 
  •   відхилення < 20% 

3.2.2.Лікування: 

  •  Бронходилятатори короткої дії: інгаляційні (2-агоністи при наявності симптомів, але не більше 1 разу на тиждень 
  •  Інгаляційні  b2-агоністи короткої дії або кромоглікат, недокроміл натрію перед фізичним навантаженням або можливим впливом алергену 

3.3. Ступінь №2 - Легка персистуюча бронхіальна астма 

 3.3.1.Клінічні симптоми до початку лікування: 

  •  Симптоми 1 раз на тиждень або частіше, але рідше 1 разу на день 
  •  Загострення захворювання можуть порушувати активність і сон 
  •  Нічні симптоми астми частіше 2-х разів на місяць 
  •  Хронічні симптоми потребують введення  b2-агоністів майже щодня 
  •  ПОШвид або ОФВ1: 
  •  ³ 80 % від прогнозованого значення 
  •   відхилення = 20-30 % 

3.3.2.Лікування: 

 Щоденне введення інгаляційних протизапальних препаратів! 

 Кромоглікат або недокроміл, або інгаляційні кортикостероїди по 250-500 мкг 

 При необхідності, збільшіть дозу інгаляційних кортикостероїдів до 800 мкг або додайте пролонговані бронходилятатори (особливо при наявності нічних симптомів): інгаляційні b2-агоністи, теофіліни або ( b2-агоністи у таблетках і сиропах 

 При необхідності: інгаляційні  b2-агоністи короткої дії, але не частіще 3-4 разів на день але не частіше 3-4 разів на день 

 3.4. Ступінь №3 - Середньої важкості персистуюча бронхіальна астма 

 3.4.1.Клінічні симптоми до початку лікування: 

  •  Щоденні симптоми 
  •  Загострення викликають порушення активності і сну 
  •  Нічні симптоми астми виникають більше 1 разу на тиждень 
  •  Щоденний прийом b-агоністів короткої дії 
  •  ПОШвид або ОФВ1:
  •  60 - 80 % від прогнозованого значення 
  •  відхилення > 30 % 

3.4.2.Лікування: 

 Інгаляційні кортикостероїди щодня по 800-2000 мкг 

     Бронходилятатори пролонгованої дії ( особливо при наявності нічних симптомів ): 

     інгаляційні b-агоністи, теофіліни або  b2-агоністи у таблетках і сиропах 

     При необхідності: інгаляційні  b2-агоністи короткої дії, але не частіше 3-4 разів на день, інгаляційні холінолітики 

 3.5. Ступінь №4 - Важка персистуюча бронхіальна астма 

 3.5.1. Клінічні симптоми до початку лікування: 

  •  Постійна наявність денних симптомів 
  •  Часті загострення 
  •  Часті нічні симптоми астми 
  •  Обмеження фізичної активності за рахунок астми
  •  ПОШвид або ОФВ1: 
  •  < 60 % від прогнозованого значення 
  •  відхилення > 30 % 

3.5.2. Лікування: 

 Інгаляційні кортикостероїди щодня по 800-2000 мкг і більше 

 Бронходилятатори пролонгованої дії: інгаляційні  b2-агоністи, теофіліни або  b2-агоністи в таблетках і сиропах 

 Кортикостероїди перорально тривалий час 

 При необхідності: інгаляційні  b2-агоністи короткої дії, холінолітики 

 3.6. Якщо на любому із класифікаційних ступенів отримано добрий лікувальний ефект, який спостерігається на протязі декількох місяців, можливо обережно перейти на більш низький щабель класифікації, тобто дещо ослабити терапію. 

В ситуації, коли контроль симптомів і функціональних порушень у хворого недостатній слід перейти на вищий класифікаційний ступінь і посилити терапію.Однак, спочатку слід перевірити чи правильно хворий виконував призначення лікаря. Необхідно інформувати хворого про симптоми погіршення стану при БА, навчити його спостерігати свій стан, проводити пікфлоуметрію, інформувати про ранні симптоми загострення, обговорити характер поведінки хворого, що може упередити небажані наслідки. Тобто, пропонується гнучка класифікаційна схема, яка передбачає ефективне лікування із застосуванням мінімуму медикаментозних засобів.

 3.7. Загострення БА астми класифікується виходячи із анамнезу, важкості клінічних симптомів і функціональних порушень дихання та кровообігу. 

Так, виділяється 4 ступеня важкості загострення бронхіальної астми:

 І - Легкий; 

ІІ - Середньоважкий; 

ІІІ - Важкий; 

IV - Загроза зупинки дихання.

 Така класифікація дозволяє чітко диференціювати важкість загострення бронхіальної астми від легких ступенів до астматичного стану, призначити і об'єктивно контролювати ефективність терапевтичних заходів.

http://www.ifp.kiev.ua/doc/staff/dodat2_311_301299.htm